UARU
Консультація - з 09:00 до 17:00
Пункт видачі - з 08:00 до 18:00

Утеплення будинку пінопластом

ПОРЯДОК УТЕПЛЕННЯ БУДИНКУ ПІНОПЛАСТОМ.

1 етап утеплення – підготовка фасаду будинку

Цей етап мокрого утеплення включає:
• очищення фасаду від розчину, висолів та інших забруднень, що знижують адгезію;
• фрезерування основи;
• заштукатурювання дефектів поверхні фасаду;
• ґрунтовку основи під утеплення.

2 етап утеплення – встановлення стартового профілю

Стартовий профіль під систему мокрого утеплення встановлюється горизонтально на рівні, позначеному проектною документацією. Стартовий профіль, пише iBud.ua, кріпиться дюбелями приблизно кожні 30 см, із зазором між сусідніми стартовими профілями 2-3 мм для компенсації їхнього термічного розширення.

3 етап утеплення – нанесення клейового складу на лист пінопласту

Нанесення клейового складу на плити пінопласту, якими виконуватиметься утеплення фасаду будинку, може здійснюватися двома способами:
• а) гребінчастим шпателем по всій поверхні плити – у разі рівної основи;
• б) із встановленням маяків – за наявності значних відхилень від вертикалі основи під утеплювач. Зазвичай на плиту пінопласту встановлюють від 3 до 6 (залежно від розмірів плити і нерівності стіни) і клею валика по периметру плити, з обов'язковими розривами, що виключають утворення повітряних пробок. В даному випадку клей повинен покривати щонайменше 40% поверхні плити пінопласту.

4 етап утеплення – приклеювання плит пінопласту на фасад будинку

Приклеювання плит пінопласту на фасад проводиться горизонтально знизу нагору з перев'язкою вертикальних швів (тобто в шаховому порядку). На зовнішніх та внутрішніх кутах виконується зубчасте зачеплення плит. Перший ряд плит встановлюється на стартовий профіль. На пінопластові плити першого ряду клей наноситься з відступом від краю плити на висоту стартового профілю. Дуже важливо стежити за видаленням надлишків клею як з поверхні плит пінопласту, так і з фасаду будинку. Клейовий склад не повинен потрапляти у стики між пінопластом.

Плити пінопласту необхідно щільно притискати один до одного. Щоб уникнути утворення «містків холоду», щілини між плитами пінопласту закладаються або відрізками утеплювача (у випадку з широкими щілинами), або герметиками або монтажною піною (у випадку з вузькими щілинами). У кутах віконних та дверних отворів не рекомендується розташовувати стики сусідніх плит пінопласту. Обрамлення кутів віконних і дверних отворів повинно виконуватися з плит з вирізаними фрагментами пінопласту.

5 етап утеплення – закріплення пінопласту дюбелями

Закріплення теплоізоляції дюбелями до фасаду будинку проводиться так:

• просвердлюється отвір у фасаді під пластиковий дюбель;
• дюбель забивається таким чином, щоб капелюшок був урівень з площиною плити пінопласту;
• у пластиковий дюбель забивається або закручується (залежно від типу) розпірний сердечник.

Кількість дюбелів для рядової та крайової зони утеплення підбирається залежно від висоти будівлі з урахуванням можливих вітрових навантажень.

6 етап – встановлення підсилюючих елементів

Всі зовнішні кути будівлі, а також зовнішні кути дверних та віконних отворів повинні бути посилені спеціальними кутовими елементами, що підсилюють.

7 етап утеплення – армування теплоізоляції

Спочатку на поверхню пінопласту наноситься армуючий склад, якому зубчастим шпателем надається борозенчаста структура. Потім армуючий склад утоплюється лугостійка сітка. Полотна армуючої сітки монтуються вертикально знизу вгору, з нахлестом близько 10 см. Потім наноситься ще один шар армуючого складу, що вирівнює шар, за допомогою якого правилом вирівнюється весь фасад будинку.

8 етап утеплення – нанесення захисно-декоративного шару

На поверхню фасаду наноситься захисно-декоративне покриття. Товщина шару цього покриття повинна перевищувати розмір наповнювача, що формує фактуру покриття. Потім шар покриття розрівнюється до товщини, що відповідає розміру наповнювача.

9 етап мокрого утеплення – надання фактури захисному шару фасаду будинку

Захисно-декоративний шар структурується пластиковою теркою круговими, вертикальними чи горизонтальними рухами (залежно від бажаного малюнка) до отримання яскраво вираженої фактури покриття. Надлишки сполучного, що утворюються під час нанесення, вирівнювання і затирання на шпателі або терці, не можна повертати назад у відро з матеріалом. При нанесенні захисно-декоративного покриття необхідно унеможливити перерви в операціях і бажано обробляти відразу всю поверхню фасаду будинку. У разі неможливості обробки всього фасаду робочі шви бажано приховувати за навісними елементами фасаду. Декоративне покриття за необхідності може бути пофарбоване.